Памятка щодо основних підстав для проведення перевірок

Опубликовано: 08 июня 2010
Просмотров: 30796

ПАМ'ЯТКА

підприємцю-орендарю щодо основних підстав
для проведення перевірок об'єктів підприємницької діяльності
контролюючими та правоохоронними органами

Право зайняття підприємницькою діяльністю громадянам гарантовано Конституцією та законами України.

Згідно статті 19 Конституції правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено чинним законодавством. Разом з тим, стаття 67 Конституції наголошує: “кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом”.

 Контроль за дотриманням підприємцями цієї основної вимоги приватного бізнесу, як і багатьох інших, пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, забезпечується державними контролюючими органами у вигляді різного типу перевірок. Обізнаність підприємця стосовно характеру таких перевірок, повноважень перевіряючих та взаємовідносин з ними може суттєво допомогти йому у правовому захисті свого бізнесу, сприятиме підвищенню стабільності та результативності цього бізнесу.

Загальний порядок проведення перевірок.
Порядок проведення перевірок регламентується низкою України, які стосуються діяльності окремих контролюючих органів, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кримінальним Кодексом України, іншими нормативними актами.
До 2005 року базовим документом  з цих питань був Указ Президента України від 23.07.98 р. № 817/98 “ Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності ”. Але після набрання чинності Закону України від 12.01.2005 р. № 2322-IV “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” позначений Указ суттєво втратив свою роль, оскільки його положення щодо діяльності контролюючих органів тепер необхідно застосовувати з врахуванням діючих галузевих нормативних документів.
Найбільш детально процедури щодо підстав та порядку проведення перевірок суб'єктів господарювання на даний час прописані стосовно податкової служби і містяться у Законі України № 509, що регламентує діяльність цієї служби. Разом з тим, Державна податкова адміністрація України своїм листом від 26.12.2005 р. за № 15454/5/23-2016/1479 вважає, що Указ № 817/98 продовжує діяти, але тільки в тій частині, що не суперечить вищезгаданому Закону України № 2322-IV.
Таке визнання з боку податківців дозволяє підприємцям в умовах сьогоднішнього законодавства продовжувати практику ведення Журналу перевірок, передбаченого Указом 817/98, і, головне, не допускати перевіряючих до перевірок у разі відмови поставити свій підпис в такому Журналі. В якості підтвердження цього висновку можна додатково використати лист ДПАУ від 09.09.2005 р. № 18041/7/23-1217/1117, де прямо вказується, що при виході на перевірку обов'язковою є реєстрація перевіряючих у журналі перевірок.


Контролюючі органи та їх повноваження.
Діяльність суб'єктів підприємницької діяльності контролюється нижчепереліченими органами:
● Державною податковою адміністрацією;
● Підрозділами податкової міліції;
● Державною службою боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ);
● Міністерством внутрішніх справ;
● Санітарно-епідеміологічною службою;
● Ветеринарною службою та ветеринарною міліцією;
● Відділами з питань захисту прав споживачів місцевих органів виконавчої влади;
● Інспекцією з праці;
● Інспекцією з контролю за цінами;
● Інспекцією по енергетичному нагляду;
● Інспекціями пожежного нагляду.


Перевірки Державною податковою адміністрацією.
Підстави та порядок перевірок регулюються Законом України від 04.12.90 р. № 509-XII “ Про Державну податкову службу в Україні ”. Закон про ДПС передбачає планові та позапланові виїзні перевірки:
Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Право на проведення перевірки надається лише у тому випадку, коли платникові податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Тривалість планової виїзної перевірки суб'єктів малого підприємництва не повинна перевищувати 10 робочих днів. Продовження термінів проведення такої перевірки можливе на термін не більше  5 робочих днів.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
● за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування;
● платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або рахунки, якщо їх подання передбачено законом;
● виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації;
● платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами податкової служби під час проведення виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
● стосовно платника податків податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу;
● платником податків подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду (стаття 11-1 Закону України « Про державну податкову службу в Україні » від 4 грудня 1990 року N 509-XII). Тривалість позапланової виїзної перевірки щодо суб'єктів малого підприємництва не повинна перевищувати 5 робочих днів. Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більше  2 робочих днів.
Згідно зі статтею 11 Закону № 509 посадова особа органу державної податкової служби набуває права приступити до проведення перевірки лише за умови надання платнику податків під розписку Направлення на перевірку, в якому обов'язково має бути зазначено дату його видачі, назву органу податкової служби, мету, вид (планова чи позапланова), підстави, дату початку і дату закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків. У разі заподіяння шкоди внаслідок порушення працівниками податкової служби прав платників податків, а також вимог щодо проведення перевірок, платник податків може звернутися до суду із заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. При цьому суб'єкти малого підприємництва звільняються від сплати державного мита.


Перевірки органами податкової міліції.
Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Повноваження податкової міліції визначені в статті 21 Закону України про ДПС. Для виконання покладених на них обов'язків посадовим особам податкової міліції надаються права, передбачені рядом норм Закону України "Про міліцію".
Підстави для проведення перевірок органами податкової міліції викладені в Методичних рекомендаціях стосовно дій оперативних працівників податкової міліції при проведенні перевірок суб'єктів підприємницької діяльності (лист ДПА України від 19.11.2002 р. №  17932/26-4017). Цими рекомендаціями, зокрема, передбачено, що підставами для таких перевірок є: постанова органу дізнання, слідчого, суду, звернення правоохоронного органу про проведення перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, у відношенні якого є дані про порушення податкового законодавства з ознаками злочину.
Разом з податковою службою органи податкової міліції мають право на проведення зустрічної перевірки. Це відбувається лише в тому разі, якщо суб'єкт підприємницької діяльності протягом трьох робочих днів не надасть пояснення щодо своїх правових відносин і взаєморозрахунків з зазначеним у запиті контрагентом та їх документальні підтвердження.

Перевірки органами Міністерства внутрішніх справ України.
Діяльність працівників міністерства внутрішніх справ регламентовано Законами України "Про міліцію" від 20.12.1990 р. №565 та "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18.02.1992 р. № 2135.
В ст. 5 Закону "Про міліцію" визначено: "Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану.". Варто зазначити, що основою гарантії поновлення порушених прав громадян є закріплений у Конституції України (ст. 55) принцип судового захисту цих прав. На підставі згаданої статті кожен підприємець, який вважає, що його права порушені, може звернутися до суду з оскарженням будь-якої дії правоохоронного органу, який, на його погляд, порушує його законні права та інтереси.
Органи міліції вправі приступити до проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності за умови наявності направлення на перевірку, яке складається за формою, встановленою МВС України. У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва підрозділу міліції, мета, вид, підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб підрозділу міліції, які проводитимуть перевірку. Направлення є дійсним при наявності в ньому підпису керівника підрозділу міліції, скріпленого печаткою органу міліції.
У кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Проте, обов'язку представити копію постанови про порушення оперативно-розшукової справи чи хоча б надати відомості про її номер чи дату винесення законодавство не містить.


Перевірки працівниками Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ).
Слід зауважити, що на сьогоднішній день порядок проведення перевірок працівниками ДСБЕЗ не передбачений жодним нормативно-правовим актом, а також не передбачена обов'язкова наявність у працівників ДСБЕЗ направлення на перевірку. Разом з тим, право на проведення перевірок суб'єктів підприємництва працівники ДСБЕЗ можуть реалізувати лише за наявності у них даних про факти порушення законодавства, яке регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність. Тому проведення цих перевірок є не що інше як оперативно-розшуковий захід.
Для проведення перевірки суб'єкта господарювання, як оперативно-розшукового заходу, попередньо повинна бути порушена оперативно-розшукова справа. Постанова про порушення такої справи, у свою чергу, повинна бути затверджена начальником відділу внутрішніх справ. Керівник відповідного оперативного підрозділу повинен видати дозвіл на проведення перевірки. На об'єкті перевірки працівники ДСБЕЗ зобов'язані назвати свої прізвища, звання та пред'явити службові посвідчення.
До повноважень працівників ДСБЕЗ не віднесено використання будь-яких фінансових санкцій. Штрафи можуть бути стягнені тільки на підставі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за здійснення правопорушень, розгляд яких віднесено по закону до компетенції органів міліції, зокрема  ДСБЕЗ.


Перевірки органами санітарної та ветеринарної служби.
Усі підприємці, які займаються виробництвом і реалізацією харчових продуктів, обов'язково мають справу із санітарною та ветеринарною службами.
На установи і заклади державної санепідемслужби (СЕС) з контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства, санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів покладений поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд. Відповідно до Закону про харчові продукти об'єктами таких санітарних заходів є всі харчові продукти, крім підконтрольних ветеринарній службі.
Обстеження та перевірка об'єктів нагляду проводиться посадовими особами СЕС вибірково за планами, що розробляються органами, установами і закладами СЕС, позапланово – залежно від санітарної та епідемічної ситуації, а також за повідомленням підприємств, установ і організацій та за заявами громадян. Головний державний санітарний лікар району (міста, області) або його заступник-мають право безперешкодно входити на територію підприємства з метою проведення перевірки на підставі службового посвідчення. Всі інші посадові особи СЕС при проведенні перевірки повинні мати відповідні направлення. Нажаль, чинне законодавство не встановлює періодичності перевірок/обстежень, що спричиняє виникнення ситуації, за якої інспектори можуть приходити з перевірками/обстеженнями кожного місяця.
Об'єктами контролю з боку органів ветеринарної медицини є продукція (продукти і сировина) тваринного походження (м'ясо, риба, молюски та ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, молоко, мед і їх продукти, які були вироблені шляхом зміни їх первинного стану без додавання харчових добавок або інших харчових продуктів), а також об'єкти торгівлі, де відбувається реалізація такої продукції. В разі, якщо торгівля відбувається на аграрних продовольчих ринках, до об'єктів контролю підпадає і продукція рослинного походження.
Слід зауважити, що умови допуску інспекторів ветеринарної медицини до перевірки, порядок проведення перевірки та оформлення її результатів діючим законодавством не регламентовані. Таким чином, виникає досить неприємна ситуація: будь-який інспектор ветеринарної медицини має право заявитися на торгову точку і провести перевірку ветеринарних документів. Існуючі пробіли в законодавстві компенсуються затвердженим КМУ "Положенням про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних заходів", яким передбачається існування такого органу, як карантинна міліція, яка надає практичну допомогу державним установам ветеринарної медицини в організації та здійсненні заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин, у тому числі спільних для тварин і людей.
Декілька слів про ті заборони, які повинен тримати в голові підприємець, який займається реалізацією харчових продуктів.
Отже, Законом про харчові продукти, зокрема, забороняється:
● обіг харчових продуктів на об'єктах, які не відповідають вимогам санітарних заходів;
● продаж харчових продуктів домашнього виготовлення;
● обіг необроблених харчових продуктів тваринного походження, у тому  числі туш тварин, на яких безпосередньо або на упаковці відсутня позначка придатності за відсутності відповідних ветеринарних документів;
● обіг небезпечних харчових продуктів, тобто тих, які не відповідають вимогам, установленим Законом про харчові продукти;
● обіг харчових продуктів, не придатних до споживання, неправильно маркованих, завезених на територію України контрабандно, а також дата споживання яких минула.


Перевірки Відділами з питань захисту прав споживачів.

Відділи та уповноважені особи з питань захисту прав споживачів місцевих органів виконавчої влади мають право проводити перевірки дотримання норм Закону про захист прав споживачів. Протоколи про адміністративні правопорушення, складені за результатами їх перевірок, розглядаються на адміністративних комісіях виконавчих комітетів, адміністративні штрафи спрямовуються до місцевих бюджетів.
Згідно ст. 10-1 Закону про захист прав споживачів Відділи мають право:
● розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту своїх прав;
● аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями, виробниками) з споживачами, з метою виявлення умов, що обмежують права споживачів;
● при виявленні товарів (робіт, послуг) неналежної якості, фальсифікованих, небезпечних для життя, здоров'я, майна споживачів або навколишнього середовища, терміново повідомляти про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю та безпекою товарів (робіт, послуг);
● у випадках виявлення продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що не супроводжуються доступною, достовірною, необхідною інформацією та відповідними супровідними документами, або із простроченими термінами придатності, призупиняти продаж товарів (робіт, послуг) до пред'явлення інформації, супровідних документів, або припиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг);
● готувати подання до органу, що видав ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності, для вирішення питання про призупинення дії цього рішення або про дострокове його анулювання в разі систематичного порушення прав споживачів;
● подавати до суду позови про захист прав споживачів.
Планові перевірки проводяться на підставі затвердженого щоквартального плану перевірок. Позапланові  – виключно на підставі отриманих від споживачів скарг . Перевірки з дотримання законодавства про захист прав споживачів проводяться без попередження.


Перевірки інспекціями з праці.

Державний нагляд за дотриманням законодавства про працю здійснює Державний департамент нагляду за дотриманням законодавства про працю (Держнаглядпраці). Метою перевірки цього відомства та його територіальних органів – інспекцій з праці, є контроль за дотриманням роботодавцями і фондами соціального страхування законодавства про працю та соціальне страхування у частині забезпечення прав та гарантій застрахованих осіб. Причому , перевіряти можуть як юридичних, так і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Основним документом у трудовому праві є Кодекс Законів про Працю (КЗпП). Відповідно з цим інспекція з праці перевіряє виконання всіх вимог , що містяться в КзпП та розроблених на виконання його законодавчих і нормативних документів.
Дотримання яких саме вимог перевіряється найчастіше?
Перелічимо основні з них:
● наявність колективного договору роботодавців-юридичних осіб, виконання його норм;
● правильність ведення кадрової документації;
● своєчасність виплати зарплати працівникам;
● дотримання вимоги про мінімальний рівень заробітної плати;
● законність звільнення працівників та своєчасність розрахунків зі звільненими працівниками, видачі їм трудових книжок;
● дотримання встановленої КЗпП тривалості робочого часу;
● періодичність і тривалість відпусток;
● своєчасність і повнота виплати працівникам соціальних допомог;
● інші вимоги, установлені КзпП.


Перевірки з контролю за цінами.
Цивілізований ринок є компромісом між "вільним плаванням" цін і державним регулюванням економіки, одним із методів якої є регулювання цін. Основним законодавчим актом у цій сфері є Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. № 597-ХІІ. Разом з тим, в країні діє величезна кількість нормативних актів, пов'язаних із контролем за цінами.
Здійснення контрольно-наглядових функцій щодо дотримання державної дисципліни цін покладено на державну інспекцію по контролю за цінами (далі – Держінспекція) і реалізується шляхом перевірок суб'єктів господарювання незалежно від форми власності.
Проведення перевірок регулюється внутрішнім документом Держінспекції – Порядком проходження матеріалів перевірок у Держінспекції Мінекономіки України від 14.05.97р. б/н. Відповідно до п.2 Порядку працівник Держінспекції має право проводити перевірки суб'єктів тільки на підставі посвідчення на перевірку, яке містить посаду та прізвище особи, яка здійснює перевірку, об'єкт або тему перевірки, терміни її проведення. За результатами перевірки має бути складений акт відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних і фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки і Мінфіну від 03.12.2001 р. за № 298/519.


Перевірки Держінспекції по енергетичному нагляду.
Перевірки здійснюються інспекторами Держенергонагляду згідно вимог “Правил безпечної експлуатації енергоустановок споживачів ”, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98р. № 4. Їх вимоги розповсюджуються на працівників, які обслуговують діючі енергоустановки споживачів напругою до 220 кВ включно.
Пунктом 1.3.1 п. 1.3. Правил позначено: “ Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування енергоустановок відповідно з вимогами діючих нормативних документів ”. Незважаючи на те, що ці вимоги за своєю логікою повинні стосуватися підприємства, при появі на об'єкті у підприємця інспектор Держенерго-нагляду обов'язково цікавиться цими питаннями.
Статтею 9 Закону України від 16.10.97р. № 575 “ Про енергетику ” передбачений безперешкодний доступ інспекторів Держенергонагляду до енергоустановок. Цією ж статтею закріплені їх права на отримання від споживачів необхідної інформації та на складання обов'язкових для виконання приписів щодо усунення порушень.


Перевірки щодо пожежної безпеки.
Пожежні інспектори перевіряють об'єкти лише по затвердженому плану. Періодичність перевірок залежатиме від групи, до якої віднесено об'єкт за рівнем пожежної безпеки. Промислові, торгові та виробничі об'єкти з масовим знаходженням людей перевіряються щороку. Кожен інспектор зобов'язаний мати при собі  припис на право перевірки, виданий його начальником.
Про початок перевірки підприємця зобов'язані попередити за 10 днів. Підприємець має право вимагати від інспектора внесення запису до журналу реєстрації перевірок. Стосовно ринків, пожежні інспектори мають право на проведення позапланових та цільових перевірок.
По завершенні перевірки інспектор залишає підприємцю припис, в якому позначаються виявлені недоліки та термін їх усунення. Ідеальних об'єктів практично немає. Якісь порушення виявляються завжди, тому під гарантії підприємця органи держпожежнагляду видають тимчасовий дозвіл. В разі, коли вимагається прийняття термінових протипожежних заходів, на них виділяється один місяць, якщо капітальних – термін погоджується з підприємцем.


Контрольні закупівлі перевіряючими.
Спочатку з'ясуємо, хто з перевіряючих має право здійснювати контрольні закупівлі. Першими в цьому списку будуть: підрозділи МВС, Служби безпеки України, оперативні підрозділи податкової міліції, яким надається право проводити контрольні закупівлі, але тільки в межах оперативно-розшукових заходів.
Право здійснювати контрольні закупівлі є і у Відділів з питань захисту прав споживачів місцевих органів виконавчої влади. Таке право їм надано Порядком проведення контрольної перевірки правильності розрахунку зі споживачами за надані послуги та реалізовані товари, затвердженим постановою КМУ від 02.04.94 р. № 215.
Чи мають податківці такі права?
Податківці позбавлені права на проведення оперативних перевірок та, відповідно, на контрольні закупівлі  в межах цих перевірок. Отже, контроль за дотриманням виконання законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) податківці мають право здійснювати шляхом планових і позапланових перевірок, але ніяк не оперативних перевірок.
В разі, якщо контрольну закупівлю вже здійснено (запобігти цьому підприємець не може) і продавця (касира) про це повідомлено, перш, що потрібно зробити, це витребувати від перевіряючих показати своє посвідчення (якщо вони самі не здогадаються). Друге – з'ясувати привід для візиту. Їх може бути лише два: планова та позапланова перевірка РРО. При цьому перевіряючі мають підтвердити легальність проведення перевірки, а саме надати (вручити) платнику податків (суб'єкту підприємницької діяльності) під розпис направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу про проведення виїзної перевірки. Якщо у перевіряючих немає із собою таких документів, то перевіряючих до перевірки можна не допускати, а підприємець має повне право не прийняти “контрольно закуплений” товар назад і не повертати гроші перевіряючим.
Підрозділи МВС, оперативні підрозділи податкової міліції мають право провадити контрольні закупівлі тільки в межах відкритої оперативно-розшукової справи (ОРС).
Представники ДСБЕЗ можуть це робити або в межах ОРС, або в межах відкритої кримінальної справи. Найчастіше формальним приводом для візиту у ДСБЕЗівців є ОРС. Але тільки формальним, оскільки здебільшого вони відвідують підприємця, посилаючись на ОРС, тоді як насправді ні про яку ОРС немає і згадки. Однак з'ясовувати на практиці, чи відкрито насправді ОРС, не так вже й просто. Часто візитери на вимогу назвати номер ОРС відповідають відмовою. Тому відстояти свої права у разі, якщо контрольну закупівлю було проведено не в межах оперативно-розшукових заходів, підприємець може тільки шляхом розсилання різних скарг до прокуратури, відділу по боротьбі з корупцією або шляхом звернення до суду за захистом своїх інтересів.
Органи із захисту прав споживачів мають право здійснювати контрольні закупівлі в межах контрольних перевірок. Після проведення контрольної закупівлі представники органів із захисту прав споживачів повинні на прохання підприємця обов'язково пред'явити службове посвідчення і розпорядження на проведення перевірки. У розпорядженні має бути зазначено його реєстраційний номер, дату видачі, посади і прізвища направлених на перевірку працівників. Якщо одного з цих документів у перевіряючих не буде, до перевірки їх можна не допускати і гроші за товар не повертати, оскільки тоді контрольна закупівля вважатиметься проведеною безпідставно.


Як себе поводити підприємцю при зустрічі з перевіряючими ?


1. Перш за все, необхідно заздалегідь підготуватися до такої зустрічі:
● уважно ознайомитися самому та ознайомити найманих працівників, якщо такі є, з інформацією, яка міститься у цій Пам'ятці;
● завести "Журнал відвідування підприємця представниками контролюючих органів" з позначенням в ньому дати перевірки, її мети та строків, посади і прізвища представника контролюючих органів, підпису перевіряючого (форма Журналу наведена в додатку 1);
● зустрічати представника контролюючого органу на об'єкті бажано безпосередньо самому підприємцеві. В разі відсутності підприємця на місці здійснення підприємницької діяльності, при появі контролера найманий працівник повинен негайно повідомити його про прихід контролюючих органів. До появи підприємця жодних документів контролерові не надається і ніяких перемовин щодо перевірки з ним не ведеться.


2. При появі на об'єкті представника контролюючого органу необхідно ознайомитися з повноваженнями і метою візиту контролера та зареєструвати його у Журналі відвідування.
Після цього, запропонуйте дані про реєстрацію контролера засвідчити останньому своїм підписом. У випадку відмови від цієї процедури обґрунтуйте Ваші дії з посиланням на відповідний розділ даної Пам'ятки та нагадайте щодо можливості інформування про факт відмови від реєстрації керівництву перевіряючого. Повторно запропонуйте контролерові зареєструватися. В разі категоричної незгоди з Вашою пропозицією з'ясуйте мотиви такої поведінки та посилання перевіряючого на відповідні нормативні галузеві документи. Зафіксуйте отриману інформацію.
Створіть представникові контролюючого органу належні умови роботи та забезпечте представлення йому потрібних документів.


3. За результатами перевірки контролером складається відповідний акт (припис чи інший документ) з зазначенням виявлених порушень діючого законодавства або недоліків у здійсненні підприємницької діяльності, термінів їх усунення, накладених штрафних санкцій тощо. Незгода платника податків з результатами перевірки породжує цілком закономірне бажання їх оспорити. Причому першим під таке бажання підпадає саме акт перевірки. Деякі  платники податків поспішають оскаржити його висновки в адміністративному і, навіть, судовому порядку. І цим припускаються помилки. Річ у тому, що сам акт перевірки, нехай навіть із "найстрашнішими" порушеннями, не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків. Він призначається для керівника контролюючого органу, який повинен прийняти на його основі відповідне рішення. І вже це рішення, що містить конкретні приписи для платника податків, може бути оскаржене останнім в адміністративному та судовому порядку.
Незважаючи на те, що сам акт перевірки оспорити не можна, вже на етапі його підписання можна потурбуватися про майбутнє оскарження прийнятих на його основі рішень. Адже у платника податків є право внести свої заперечення з приводу зроблених в акті висновків, що може стати у пригоді при подальших розглядах.
Крім того, розгляд таких заперечень з боку контролюючого органу може забезпечити платнику податків деякий виграш в часі. Так, згідно затвердженого ДПАУ Порядку оформлення результатів перевірок у разі незгоди з висновками перевірки або фактами і даними, викладеними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки, подати до органу державної податкової служби заперечення до акту перевірки. При цьому в разі незгоди з висновками акта перевірки суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні (або відмові від підпису) має зробити відповідну позначку.
Приймаючи до уваги вище наведене, наша порада: уважно ознайомтеся з актом, складеним перевіряючим. В разі незгоди з результатами перевірки не відмовляйтеся взагалі від підписання акту, варто підписати такий акт із запереченнями. В подальшому , при необхідності, зверніться за кваліфікованою допомогою до юриста.


4. Після підписання документу за результатами перевірки необхідно забезпечити своєчасне і в повному обсязі виконання вимог цього документу. Виявлені в ході перевірки порушення та недоліки доцільно обговорити з найманими працівниками та вжити дієвих заходів щодо їх запобігання у майбутньому .

 

 Підготовлено - ДСПА ТзОВ “Шувар”

Відредаговано:

Руслана Гаврилюк, редактор

Козелецького соціально-інформаційного

інтернет-порталу kozeletslife.com


Комментарии  

0 #1 Jayden 13.01.2015 04:18
Alabama title loans are a problem of strong legal debate, as title loans on cars: http://horrorsquad.horrorshow.com/node/83427 lenders are accused by some activists of preying around the poor with good-interest-r ate loans.
Цитировать

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить