Як живеться українцям у Польщі

Опубликовано: 17 марта 2016
Просмотров: 819

Польща – одна з європейських країн, яку чи не найбільше вподобали українці-заробітчани. Ринок праці поляків відкритий до наших співвітчизників. По приблизним підрахункам у Польщі працює близько одного мільйона українських заробітчан.

За інформацією Polskie radio українці щороку передають з Польщі в Україну близько 5 млрд. євро.

Половину – банківськими переказами, другу половину привозять готівкою. Окрім гастарбайтерів тут багато наших студентів. Польща приваблива для українських абітурієнтів освітою європейського зразка. То ж як живеться українцям за кордоном?

 Площа маршала Юзефа Пілсудського у Вашаві

Площа маршала Юзефа Пілсудського у Варшаві


З історії…

Історично склалось, що поляки і українці були тісно між собою пов’язані. Багато українців жило на території Польщі і навпаки. Та після другої світової чекав зламний період – з 1944 році почалася примусова довготривала депортація етнічних українців на територію Української СРСР. Комуністична польська влада за підтримки радянської, вирішила повністю розпорошити українську меншину в Польській республіці. Згодом був обмін територіями між Польською республікою і УРСР, В результаті такого обміну українців силоміць виселяли з етнічних земель. Депортація проходила в декілька етапів, у тому числі насильницьким методом з застосування озброєної армії обох сторін.
Але не всі українці були депортовані після другої світової. Частина була розселена по території Польської республіки: українців з етнічних південно-східних земель переселили на північно-західні окраїни Польщі. Між ними існували тісні зв’язки, утворилась українська діаспора, залишилися українські школи. В період так званої «хрущовської» відлиги у 1956 році для української діаспори у Польщі почав виходити суспільно-культурний тижневик «Наше слово», який став своєрідним рупором українців. У середині 60-х років тираж тижневика перевищив 21 тис. примірників, що свідчить про високу кількість проживаючих українців у Польщі. У тижневику друкували заборонених в Україні письменників, дисидентів. Видання існує і до цього часу, але тижневик втратив покоління українців, наклад впав до 3 тис примірників. Шкіл з українською мовою викладання у Польщі залишилося лише чотири.

Редакція тижневика

Редакція тижневика "Наше слово"

Ліжко-місце у робочому хостелі у Варшаві – 500 злотих

На зміну померлому поколінню етнічних українців до Польщі ринулися заробітчани. І якщо робоча міграція раніше була властива лише для західних областей України, то після подій на Майдані, ринок праці поляків поповнився українцями з північних, східних областей та Криму. Поляки охоче беруть українців на роботу, і зовсім не хочуть бачити у себе арабів. Мінімальна заробітна плата у Польщі становить близько 13,5 тисяч гривень, це майже в десять разів більше від української (1378 грн.). Для України ця сума значно вище середнього рівня доходу громадян. Більшість заробітчан працюють офіційно. Легальне працевлаштування дає українцям право на безкоштовну медицину. Щоправда безкоштовного візиту до лікаря, або операції треба чекати два-три місяці.

43-річна Оксана Родіоненко
з Білої Церкви працює у Польщі з 2012 року. У Варшаві навчається на юриста її 19-річна донька. Працевлаштовувалася через українське агентство. Згадує, що приїхала сюди спочатку на півроку. За шість місяців роботи зароблених грошей вистачило на те, щоб розрахуватися з боргами в Україні. Грошей напозичалася щоб виїхати на заробітки. На руках після першої поїздки залишилося всього 200 доларів. Але жінка не покинула спроби знайти кращого життя за кордоном. Побутові умови, в яких жила українка з донькою бажали кращого. За ліжко-місце у хостелі українка платить 500 злотих на місяць, в кімнаті крім її і доньки живе ще дві особи. Зранку черга в туалет і ванну кімнату. Жінка охоче ділиться історією свого заробітчанства:

- Спочатку я працевлаштувалася у готелі покоївкою, потім підробляла прибиральницею у Міністерстві Фінансів. Це була моя перша поїздка на півроку. Вдруге я вже приїхала на рік. Працювала багато де: на будівництві, мила під’їзди, працювала помічником повара на кебабі (Кебаб – страви арабської кухні – прим. авт). Було важко, але легкої роботи у Польщі немає.

Претендувати на більш оплачувану роботу можна коли у тебе є стала карта побуту. (Документ, що дозволяє іноземцю перебувати в Польщі більше 90 днів у півріччі, так званий дозвіл на проживання – прим авт.).

Працювати навіть покоївкою – важка праця. Така робота потребує швидкості. Той, хто не справляється з роботою, не вкладається у півгодини на прибирання номеру, не залишається на роботі. Звісно був певний мовний бар’єр. Дещо з того що кажуть розуміла, дещо здогадувалася, але навчалася. Для мене навчання було і цікавим і потрібним. Чим краще знаєш мову, тим краще для працевлаштування. На вивчення мови пішло біля року. Дуже підтягнула знання коли працювала на опіці над літньою жінкою, яка у минулому була вчителькою. Вона допомогла мені з вимовою, письмом.

Готель «START hotel ATOS» у Варшаві

Готель «START hotel ATOS»


Зараз Оксана працює покоївкою у варшавському готелі «START hotel ATOS»:

- Моя заробітна плата залежить від кількості прибраних покоїв за місяць. В сезон отримую приблизно 3200 злотих (21,4 тис.грн), не в сезон до 2000 злотих (13,4 тис.грн). Цих грошей вистачає заплатити за житло, харчування. В сезонні місяці можна щось відкласти. Я працюю офіційно, і маю від цього вигоди. Можу безкоштовно сходити на прийом до лікаря і навіть пролікуватися, але безкоштовного медичного обслуговування зазвичай треба чекати місяць-два. Терміновий прийом буде платним.

В найближчий час хочемо з дочкою переїхати з хостелу, планую зняти двокімнатну квартиру. Це не набагато дорожче. Побутові умови, в яких ми живемо зараз мені не подобаються. Можна сказати, що я вже трохи розбалувалася, і жити в робочому хостелі не хочу – посміхається Оксана.

В Україну Оксана повертатися не планує, хоча в рідну Білу Церкву дуже тягне. На Батьківщині залишилися батько і старша дочка. Навідується до них раз на рік. За розмовою ділиться радістю: у Варшаві знайшла другу половинку. Обранець українки – корінний поляк, взаємні відносини не кваплять, але вже мають плани на спільне життя.

43-річна Оксана Родіоненко з Білої Церкви працює у Польщі з 2012 року

43-річна Оксана Родіоненко з Білої Церкви працює у Польщі з 2012 року

Те що українців у Польщі аж дуже багато підтверджує і популярність польського серіалу про українських заробітчанок зі Львова. У жовтні минулого року багатосерійний фільм бив рекорди за переглядами. Його дивилося близько 4 млн. глядачів, при тому що у країні проживає близько 38 млн. осіб.

За образу гідності українок штраф 50 тисяч злотих

Серед сімей з високим рівнем доходу у Польщі престижно мати українку-домогосподарку, особливо таку, яка вміє смачно готувати. Та при слушній нагоді поляки можуть і образливо поглузувати з українських заробітчан. Декілька років тому у прямому ефірі однієї з польських радіостанцій виникла дискусія про українок - хатніх робітниць.

Зокрема один з радіоведучих сказав що був би не проти зґвалтувати «свою» українку, якби вона була більш привабливою. Другий на його репліку зауважив, що не пам’ятає обличчя своєї української робітниці, бо вона весь час на колінах. В польській Нацраді з питань радіо та телебачення (KRRiT) миттєво зреагували на цей радіоефір, визнавши дискусію дискримінаційною і образливою. Як результат, одного з телеведучих було звільнено з роботи, а на ФМ-станцію було накладено астрономічний штраф. Щоправда у результаті всіх оскаржень і судової тяганини радіостанція сплатила значно меншу від запланованої суму – 50 тис. злотих (близько 335 тис. грн.).

Поляки планують відгородитися стіною від України

Відношення до України у поляків досить лояльне. Тут засуджують путінську агресію, в ЗМІ рублять під корінь російську пропаганду. До подій в Україні з’явилась певна байдужість.

Гжегож Сподарек (Grzegorz Spogarek) заступник головного редактора «Наше слово» говорить, що емоції від подій на Майдані вже на спаді, і відносини мають вибудовуватися на конкретних справах. Після зміни влади у 2015 році, праві сили у Польщі почали піднімати історичні питання. Зокрема у теперішньої влади неоднозначне ставлення до Бандери, ім’я якого активно використовувалося на лозунгах і прапорах під час Майдану.

Гжегож Сподарек (Grzegorz Spogarek) заступник головного редактора «Наше слово»

Гжегож Сподарек (Grzegorz Spogarek) заступник головного редактора «Наше слово»

Серед правих політиків жваво обговорюється питання будівництва прикордонної стіни, для стримання нелегальної міграції з боку України. Стіна має стати перешкодою для мігрантів, що тікатимуть з країн, охоплених економічною кризою та війною. Такі ідеї знаходять підтримку серед населення. За приблизними підрахунками на зведення такої стіни необхідно 225 мільйонів злотих (курс НБУ гривні до 1 злотого 6,71).

Але на скільки б не були радикальними розмови, українців тут підтримують: біженцям зі східних областей надають тимчасовий притулок з виплатою щомісячного грошового забезпечення близько 750 злотих на місяць. Але такі біженці не мають право працювати. Українським заробітчанам охоче надають правову та соціальну допомогу.

Українці старшого покоління і молодь, що приїхали сюди на заробітки комунікують між собою через церкви. У Польщі є католицькі храми, де богослужіння проходять українською. Так крім релігійного значення такі церкви виконують інформативну роль. На спеціальних дошках оголошень при вході до храму, українці розміщують інформацію про пошук та пропозицію роботи, знімання/здачу квартири, оголошення про збір коштів на лікування важкохворих українців у Польщі, тощо.

Оголошення

Церква і монастир О.О. Василіян


Оголошення

Оголошення

Окрім комунікації у релігійних місцях, у Польщі є багато місцевостей, куди українці приходять в очікуванні найму на роботу. Минулоріч одна українська журналістка описала існування вулиць рабів, де наші співвітчизники очікують роботодавців. Перекладач Олександр Городецький (родом з України), говорить що це зовсім не виглядає принизливо. Такі місця у Польщі щось на кшталт неофіційних центрів занятості. Роботодавці приїздять у пошуках робочої сили і обирають найбільш підходящі для них кандидатури. Перевагу віддають заробітчанам без шкідливих звичок, знаючих польську. Користуються попитом будівельні спеціальності. Українець, який добре вивчить польську, пропрацює декілька років на будівництві, може створити власну бригаду і цілком офіційно зайнятися бізнесом. Успішних прикладів дуже багато – говорить Олександр.

У Польщі раді бачити українських студентів

Як і заробітчан, у Польщі багато українських студентів. Їх раді бачити у польських вишах. Зазвичай сюди приїздять обдаровані діти з України з чіткою метою – навчатися і отримати диплом європейського зразка. Більшість з них навчається у Польщі на платній основі. Для польських навчальних закладів це вигідно через те, що в останні роки польська молодь їде навчатися закордон. Тому польські університети зацікавлені у наших студентах і пропагують в Україні свої заклади. Середня вартість навчання обходиться українським студентам близько 1000 євро на рік.

Чернігівка Дарина Пікуза - студентка третього курсу Вроцлавського Університету. Дівчина навчається на факультеті голландської філології. У Чернігові закінчила ЗОШ №2. До університету вступила за програмою "teraz Wroclaw" на безкоштовне навчання, але без стипендії.

Чернігівка Дарина Пікуза

Чернігівка Дарина Пікуза

Дарина вже добре освоїлася в Польщі і має певні плани на майбутнє:

- Найскладніше в іншій країні - адаптація до цієї країни, людей, мови. Соціальні проблеми тут інші. Бюрократія всюди: договори, страховки, прописки. Особисто мене це найбільше напружує. Але з часом звикаєш. Вибір здобути вищу освіту за кордоном визначили не стільки мої амбіції, а скільки бажання виїхати з Чернігова і з України в цілому. Це було бажання відкрити для себе щось зовсім нове, так би мовити змінити життя.

Якщо говорити про побут, я живу разом з хлопцем (теж з Чернігова) і його сестрою. З ними і спілкуюсь, бо з поляками якось немає спільних тем. І взагалі мені досить важко знаходити з ними спільну мову. Я не дуже товариська, але і не маю гострої потреби в комунікації. Тому побут у нас цілком "свійський".

Якщо говорити про харчування, то у порівнянні з Україною тут все менш "екологічне". Така моя думка. За цінами майже те ж саме що і у нас. Простіше кажучи в магазині "Biedronkа" на 50 злотих (335 грн.) ви купите приблизно стільки ж скільки в "Сільпо" на ту ж суму. Я їм в основному фрукти, овочі, каші. Вони такі ж як і скрізь, і в принципі, не дорогі. На таку «дієту» у мене йде близько 20 злотих в день. Але, що характерно для Польщі, так це велика кількість недорогої домашньої кухні. У так званих "bary mleczne" (молочні бари) повноцінний обід (перше, друге і компот) коштує 12-18 злотих. Це актуальна тема для студентів, вони там всі харчуються. До речі про студентів: їх тут багато і вони різні. Адже за мірками Європи в Польщі дешева освіта, а диплом європейського зразка. Краків, Вроцлав, Варшава вважаються "студентськими" містами. Українських студентів тут реально багато! В зв'язку зі складною ситуацією в Україні останнім часом їх кількість зросла. Часто чую рідну мову практично всюди.

Відносно моїх планів, важко сказати, оскільки є певні проблеми з отриманням дозволу на перебування на території країни після закінчення навчання. Студентам набагато простіше в цьому плані. Є бажання подорожувати, побувати в інших країнах. Особисто мені навчання за кордоном дало розуміння того, що можна добре себе почувати і далеко від дому, а значить будувати своє майбутнє в будь-якій точці світу.

Ольга Кунтиш

www.gorod.cn.ua


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить