Загальна інформація про Козелецький район

Опубликовано: 04 мая 2010
Просмотров: 4062

Прапор Козелецького районуУтворений у: 1923 р.
Площа: 266,0 тис.га.
Населення: 59,1 тис.чол.

Центр: м.Козелець

Козелецький район, який здавна вабить до себе туристів неповторними архітектурними пам'ятниками, щедрою, багатою на водойми і ліси природою, розташований у південно-західній частині Чернігівської області.

 Межує на півночі з Чернігівським, на сході з Носівським, Бобровицьким районами Чернігівської області, на півдні і заході - з Київською областю. Через район пролягають міжнародні автошляхи Одеса-Санкт-Петербург та Київ-Москва.  

Територія Козелецького району характеризується рівним, спокійним рельєфом.

Карта Козелецького району.

У північній, північно-східній і південно-східній частині району рівнина переходить в болота. З північного сходу на захід району протікає річка Остер, яка утворила широку річкову долину. У західній частині району з півночі на південь протікає річка Десна.

Районний центр - селище міського типу Козелець, розташований на р.Остер, на автомагістралі Одеса-Санкт-Петербург, за 65 км від обласного центру. Вперше згадується у ХV ст. В ХVІІ-ХVІІІ ст. був сотенним містечком, а з 1669 р. тут розміщувався центр Київського полку. З 1782 р. - повітове містечко.

На території Козелецького району знаходиться 39 сільськогосподарських підприємств та 9 фермерських господарств, які спеціалізуються на вирощуванні зернових, льону, коренеплодів, картоплі, виробництві м'яса і молока. У с. Прогрес діє Чернігівський інститут агропромислового виробництва з дослідним господарством, який проводить значну наукову, селекційну роботу.

У районі функціонують 58 загальноосвітніх шкіл та 1 гімназія.

Населення району обслуговують 78 медичних установ. Є технікуми ветеринарної медицини та будівельний, 2 музичні та спортивна школи, 35 будинків культури, 38 клубів, 54 бібліотеки, краєзнавчий музей в м. Остер, музей історії ткацтва Чернігівщини в смт. Козелець.

На Козелеччині зафіксовано три літописні населені пункти - Остер (1098), Лутава (1155), Моровськ (1147). Найвідомішою археологічною пам’яткою є поселення трипільської культури біля с.Євминка - урочище “Узвіз”.

В Острі збереглися залишки так званої Юр'євої божниці - Михайлівської церкви (кін. ХІ ст.)

Увагу туристів привертають будинок полкової канцелярії Київського полку (сер. ХVІІІ ст.) в смт.Козелець, Георгіївський монастир у с.Данівка, будинок земської школи (поч. ХХ ст.) у с.Лемеші. Чимало пам'яток пов'язано з родиною Розумовських. Це - Трьохсвятительська церква у с.Лемеші (1755, арх. І.Григорович-Барський), собор Різдва Богородиці (сер. ХУІІІ ст., арх.А.Квасов, І.Григорович - Барський), один із найкращих зразків українського барокко, садиба Дараганів з кам'яницею (ХVІІІ ст.) у Козельці.

Уродженцями Козелецького району є останній гетьман Лівобережної України К.Розумовський, його брат О.Розумовський, державний і військовий діяч, чоловік російської імператриці Єлизавети, патофізіолог, засновник вітчизняної реаніматології В.Неговський, письменник, Герой Радянського Союзу Ю.Збанацький, співак, соліст Большого театру, Г.Нелєпп. В Острі знайшов спочинок чуваський поет Мішші Сеспель (М.Кузьмін).

У с. Пархимів майже півтора десятка літ проживав польський письменник М.Чайковський, автор повістей з історії України "Вернигора, український пророк", "Гетьмани України", "Українки". Учасник польського повстання 1830-1831 рр., він емігрував до Франції, жив у Парижі, Римі, згодом у Стамбулі, де прийняв іслам. За років Кримської війни воював проти Росії у складі турецької армії. У 1872 р., амністований російським урядом, повернувся в Україну, похований в с.Пархимові.

Джерело: cult.gov.ua


 Адміністративно-територіальний устрій

Козелецький район розташований в південно-західній частині Чернігівської області і межує з Бобровицьким, Носівським Чернігівським районами Чернігівської та з Броварським районом Київської області. Відстань від районного центру до Чернігова автомобільними шляхами 70 км.

Район утворений в 1923 році. Площа – 2660,17 км2 , в тому числі: сільгоспугідь – 144.087 тис. га, ріллі - 74.775 тис. га. , населення – 53,8 тис. жителів.

У районі розташовано 111 населених пунктів, підпорядкованих міській, 2 селищним та 40 сільським радам.

Найбільшими населеними пунктами району є м.Остер (вперше згадується в литописах у 1098 році), селище Десна (засноване в 1960 році, як окружний навчальний центр Київського військового округу).

Районний центр - сел. Козелець. Мав статус міста Магдебурського права. Тут після 1669 р. знаходилась полкова канцелярія Київського полку. Сотенне містечко того ж полку. Має свій герб (1663р.). В середині ХVІІІ ст. на замовлення родини Розумовських славетні архітектори В.Растреллі, Квасов та Григорович-Барський спорудили собор Різдва Богородиці.

Славетні земляки: гетьман України К.Розумовський з с.Лемеші. Відомі українські письменники, поети, які жили в різні часи - А.Свідицький, Кузьма Журба, Іван Сочивець, композитор Григорій Пономаренко, співак, народний артист Григорій Нелеп, академіки невропатолог Б.М.Маньківський, патофізіолог В.А.Неговський. По Козелеччині мандрували, жили і працювали Т.Г.Шевченко, історик Д.Яворницький, художник О.Сластіон, польський письменник М.Чайковський. Тут знайшов спочинок відомий чуваський поет М.Сеспель.

Земля Козелеччини уславлена іменами 14 Героїв Радянського Союзу, двома кавалерами ордена Слави трьох ступенів, сімома Героями Соціалістичної праці, багатьма сучасними письменниками, діячами науки, мистецтва, культури.

На Козелеччині зосереджений значний туристичний потенціал.

До наших днів збереглись залишки Михайлівської церкви, зведеної в Острі в 1098 р. Володимиром Мономахом, так звана Юрієва Божниця.

В середині ХУІІІ століття на замовлення родини Розумовських славетні архітектори А.В. Квасов та І.Г.Григорович - Барський спорудили собор Різдва Богородиці та Будинок полкової канцелярії в селищі Козелець, що є одними з найкращих пам’яток баррокової архітектури в Україні.

На березі р.Остер, біля с.Данівка, розташований Свято-Георгієвський монастир. Його було закладено в 1654 році в ознаменування перемоги над польською шляхтою за наказом Богдана Хмельницького.

Захоплюють своєю величчю і красою інші архітектурні пам’ятки – церкви Трьохсвятительська (присвячена трьом святителям - Григорію Богослову, Василю Великому та Івану Златоусту) в с.Лемеші, де народився останній гетьман України Кирило Розумовський, Миколаївська (1784 р.), Вознесенська (1866-1874 рр.) в Козельці, Михайлівська в с.Петрівське ХУІІІ ст., Воскресенська (1845 р.) в м.Острі та інші.

Сучасний Козелецький район має сільськогосподарське спрямування. На його території знаходиться 36 сільгосппідприємств, 21 фермерське господарство. Район має високий економічний потенціал і безперечно привабливий для інвесторів.

Промисловість району представлена підприємствами харчової галузі - ТОВ „Козелецький маслозавод”, ДП „Чемерський спиртовий завод”, ТОВ „Форнетті-Україна”, легкої промисловості – філії з іноземними інвестиціями ТОВ „Ла Кастеланна” та „Рекс Шуз Мейкер ЛТД”, виробництва деревини та виробів з деревини – ДП „Остерське лісове господарство”.

Здійснюють експортні операції ДП „Остерське лісове господарство” по реалізації лісопродукції, АВП „Агротранссервіс” – послуги вантажоперевезень. В районі функціонує 72 державні загальноосвітні учбово-виховні заклади, два технікуми: Козелецький ветеринарної медицини та Остерський будівельний.

Охороною здоров’я в районі займаються 72 лікувально-профілактичних закладів, з них: 2 районні лікарні (Козелецька, Остерська), 2 поліклініки, 3 дільничні лікарні, 8 амбулаторій, 57 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Культосвітню роботу проводять 32 будинки культури, 36 клубів, 56 бібліотек, 3 музичні школи, 2 музеї, фізкультурний рух розвивають 2 спортивні школи.

В районі функціонує 255 магазинів, з яких – 91 належить системі райспоживспілки, решта - 164 підприємцям-фізичним особам.

Районна державна адміністрація спільно з органами виконавчої влади на місцях працює над вдосконаленням стилю напрямів управління розвитком економіки району та його соціальної сфери. 

Природні умови

Клімат – помірний, добре зволожений, без різких змін температур. Середньорічна температура 6 градусів по Цельсію. Найвища температура буває у липні-серпні до +39 градусів по Цельсію, найнижча – в лютому до -33 градусів по Цельсію.

Грунти – супіщані, дерново-підзолисті, переважно легкі суглинки, середній бал – 41.

Площа лісів – 70,9 тис. га., основні породи – хвойні та листяні.

Гідрографія району представлена річками Десна та Остер, їх притоками і озерами. Ширина русла річки Десна в середньому 100 м., інколи досягає 150 м. Води р.Десни гідрокарбонатно-кальцієві, слабо мінералізовані, придатні як для пиття, так і для технічних потреб. Вода в р.Остер йодована.

Площа водного дзеркала річок, озер, ставків – 21,3 тис. га.

Корисні копалини – глина, пісок.

Джерело: kozadm.cg.gov.ua


Добавить комментарий


Защитный код
Обновить